Відмова від "репараційного кредиту" для України коштуватиме ЄС дуже дорого, - FT

Країнам ЄС доведеться витрачати на підтримку України до 5,6 млрд євро на рік протягом невизначеного строку, якщо репараційний кредит у 140 млрд євро за рахунок заморожених російських активів не буде схвалено. Про це пише Financial Times із посиланням на документи Європейської комісії.

Документ, який був розповсюджений між урядами країн-членів ЄС, підкреслює фінансові наслідки відмови від використання російських активів для подальшого фінансування потреб України.

"Якщо такий план залишиться нерозглянутим, 27 держав-членів блоку повинні або дозволити спільні запозичення, які перевантажать і без того напружені національні бюджети мільярдами нових зобов'язань, або надати Україні прямі гранти на загальну суму 140 млрд євро", – пише Financial Times.

Зазначається, що вартість обслуговування спільної позики на 140 мільярдів якраз сягне 5,6 млрд євро на рік. Наприклад, Фрнції доведеться платити майже 1 млрд євро, Італії – 675 млн євро. Бельгія, яка так запекло опирається використанню російських грошей для покриття українських потреб, платитиме майже 200 млн євро на рік.

Натомість, як зауважує Єврокомісія, надання Україні репараційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ передбачатиме лише тимчасове "умовне зобов'язання" для держав-членів ЄС.

Репараційний кредит для України

Йдеться не про традиційний кредит, а про фінансову схему, яка має бути забезпечена замороженими активами Центрального банку Росії, що перебувають у країнах ЄС, насамперед у депозитарії Euroclear у Бельгії. 

За цією концепцією ЄС залучає кошти на фінансових ринках під заставу російських активів і передає їх Україні. Повернення боргу в майбутньому формально покладається не на Україну, а на Росію — у вигляді репарацій після завершення війни. Тобто логіка механізму така: Євросоюз дає Україні кошти зараз, а в майбутньому, коли Росія буде юридично зобов’язана виплатити компенсації за завдані збитки, ці гроші підуть на погашення кредиту. Тому цей інструмент і називають "репараційним кредитом".

Для України це важливо тим, що дає можливість отримати значний і довгостроковий фінансовий ресурс, необхідний для підтримки економіки, оборони та відновлення. Для Європи це спосіб підтримати Україну, не витрачаючи відразу величезні суми з бюджетів країн-членів, а використовуючи російські активи як фінансову основу.

Однак реалізація такої схеми стикається з труднощами. Бельгія, де зберігається більша частина заморожених активів, вимагає гарантій, що країна не матиме юридичних і фінансових ризиків, якщо Росія подасть позови чи буде оскаржувати таке рішення.